Злата Огневич - Не твоя

Почуття зникають а ти не зникай,
Ніби по енерції несе ріка,
Я хочу тільки так як було на початку,
Тому я через силу вчусь тебе втрачати,

Думки такі що це лиш звичка знай,
Треба все покласти на поличку ай,
А був період щоби подолати,
Тому я вчусь тебе прощати,

Ніжно так між собою,
Тихо ти шепочеш мені,
Знову ти не лишаєш покою,
Ми заплутались знов у брехні.